Діагностика мовлення дитини в домашніх умовах

Серед дошкільнят, як і серед школярів, завжди були діти з чітко вираженими мовленнєвими порушеннями. Порушення звуковимови в ранньому віці (від 1,5 до 2,5 років) пояснюється недостатнім загальним розвитком дитини, несформованістю артикуляційного апарату. Однак 4-5-річні діти самі починають помічати недоліки вимови і нерідко дуже болісно переживають це. Вони уникають слів з «важкими» звуками, соромляться говорити. Мовленнєві порушення залишають відбиток і на психічному розвитку особистості. Такі діти часто пасивні, нервові, погано контактують з оточуючими.

У батьків часто виникають питання: чи достатньо розвинене мовлення у дитини?Чи потрібна дитині допомога логопеда?Що можна зробити вдома, щоб покращити мовлення малюка? Логопедичне обстеження в домашніх умовах допоможе отримати на них відповідь.

Навколишній світ приходить в життя дитини поступово. Спочатку малюк знайомиться з найближчим оточенням вдома і в дитячому садку. Згодом коло знайомств і об'єктів пізнання розширюється, життєвий досвід дитини стає багатшим.

Малюк завжди прагне до активної взаємодії з навколишнім світом, що призводить до виникнення безлічі запитань. Виникає питання: як допомогти дитині відкривати світ цікаво, щоб вона змогла відчути радість пізнання? Завдання не з легких.

Воно ставитися насамперед перед найближчим оточенням дитини - перед батьками. Адже саме вони найкраще знають свою дитину, постійно спостерігають за нею, помічають найменші зрушення в розвитку.

Самі ж батьки потребують дієвої допомоги фахівців, зокрема педагогів.

ВИЗНАЧАЄМО РІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ: ТЕОРІЯ

І так, для того, щоб забезпечити розвиток мовлення дитини, батьки повинні насамперед точно знати рівень розвитку дитини в цілому, і мовлення зокрема. Для цього потрібно визначити:

• чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд і виділяти в ньому зайвий предмет;
• чи засвоїла дитина граматичний лад мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником, використання прийменників, утворення множини від однини, використання зменшувально-пестливих суфіксів);
• стан фонематичного слуху (чи розрізняє дитина звуки, схожі за артикуляцією, але різні за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б);
• рівень розвитку фразового та зв'язного мовлення;
• вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти;
• рівень розвитку психічних процесів: мислення, уяви, уваги.

Звичайно ж, дорослий ставить ці питання собі, щоб їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши необхідний матеріал для кожного з цих завдань.

Організовуючи обстеження мовлення дитини, батьки повиннідотримуватися певних правил. Проводити його слід за один раз, від початку і до кінця.

Неодмінна умова - проводити обстеження тільки зі здоровою дитиною, і ні в якому разі не робити цього, якщо дитина недавно хворіла або у неї поганий настрій. Якщо дитя відмовляється продовжувати заняття або у нього гасне інтерес, обстеження варто припинити.

Подальше обстеження потрібно буде почати з того розділу, питання, на якому зупинилися минулого разу.

ВИЗНАЧАЄМО РІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ: ПРАКТИКА

Батьки, які приділяють належну увагу розвитку свого малюка, знають, що будь-яке заняття з ним буде ефективнішим, якщо зробити його наочним. Ось і до початку обстеження потрібно підготувати відповідні предмети, картинки, іграшки.

Проводити обстеження слід таким способом: один з дорослих спілкується з дитиною і, граючи з нею, з'ясовує питання, які його цікавлять, а другий фіксує відповіді малюка, записуючи кожне його слово. Дитині надається зразок правильної відповіді (наприклад, «одна лялька»), надалі дорослий пропонує слова для узгодження. Не виправляє, якщо дитина відповідає неправильно. Не підказує, якщо дитина мовчить. Не наполягає на відповіді. Просто той, хто фіксує відповіді, робить прочерк у своїй схемі, або записує те, що сказав малюк. За будь-яку відповідь дитини категорично забороняється лаяти або соромити її. Під час обстеження мовлення дитини будь-які спроби відповісти (навіть якщо дитині це не завжди вдається або відповідь її неправильна), потрібно обов'язково похвалити, підбадьорити малюка.

Перед обстеженням власне мовлення дитини, слід обов'язково обстежитибудову артикуляційного апарату.

Для цього можна використати логопедичні ігри.

Нижче до уваги батьків представлений лексичний матеріал для обстеження мовлення дитини в домашніх умовах, який допоможе визначити ступінь розуміння дитиною певних понять, рівень звукової культури, вміння користуватися граматичними формами і багато іншого.

Визначення рівня узагальнення

1. Назвати одним словом.
   Ліжко, диван, стіл, стілець - це ...
   Шапка, шуба, шарф, плаття - це ...
   Лялька, пірамідка, м'яч, машинка - це ...
   Чашка, ложка, тарілка, вилка - це ...
2. Виділити зайвий предмет. (Підготувати предмети або картинки із зображенням зазначених предметів, і розкласти їх по рядах для візуального визначення).
   М'яч, піраміда, дзиґа, часник, матрьошка.
   Виделка, ложка, ніж, годинник, чашка.
   Сукня, футболка, шорти, сандалі, майка.
3. Виділити зайве слово.
   Стіл, стілець, диван, яблуко, ліжко.
   Лялька, м'яч, фломастер, піраміда.
   Молоко, масло, стіл, хліб.
4. Назвати частини предмета.
   Чайника. Шафи. Людини. Кота.
5. Вимова складних слів. Запропонуйте дитині повторити складні слова: вихователь, пірамідка, акваріум, велосипед, космонавт, ковбаса.

Визначення стану граматичного ладу мови

1. Утворення множини іменників від однини.
   Одна шапка - дві шапки; одина шуба - ...;
2. Утворення зменшувально-пестливих форм з використанням суфіксів: м'яч - м'ячик, шапка - ..., дощ - ..., лист - ...
3. Використання прийменників.
   Де живе ведмідь? (В лісі). …
   На що ти одягаєш шапку? (На голову); 
   черевики? (На ноги)…;
4. Дорослий пропонує визначити місце розташування іграшки: на столі, під столом, за спиною, над столом.
5. Використання іменників у родовому відмінку.
   Гра: «Чого не стало?» 
   Дорослий виставляє п`ять іграшок. Дитина закриває очі. Дорослий ховає одну іграшку. Запитує: «Чого не стало?» (Не стало ведмедика)

Стан зв'язного мовлення

Запропонуйте переказати казку, розповідь. Визначте, чи вміє дитина складно, послідовно передавати сюжет прочитаного їй твору.

Після проведеного обстеження батькам слід проаналізувати відповіді дитини і розробити стратегію для усунення недоліків в мовленнєвому розвитку дитини.

Якщо батьки систематично займаються з дитиною, вони будуть відчувати - що їй під силу, а що - ні. У них ніколи не виникатимуть питання: «Чи не гірша моя дитина, ніж інші? Чи засвоює вона програму своєї вікової групи? Чи готова вона до школи? »

І так, після проведеного обстеження, проаналізувавши відповіді дитини,батьки повинні визначити заходи для усунення недоліків в мовленнєвому розвитку малюка. Щодня, спілкуючись з дитиною, необхідно звертати увагу на все, що її оточує.Наприклад: - Таню, що ти одягаєш? (Шапку, шарф, шубу, чоботи). Далі можна запропонувати назвати все це одним словом - одяг. Можна провести таку гру-завдання. «Я буду називати предмети, а ти піднімати руку, коли почуєш назву предмета, який відноситься до одягу. Олівець, плаття, шапка, дерево, рукавиця». Так звертається увагу малюка на те, що можна узагальнювати назви предметів, які відносяться до одягу, меблів, посуду, іграшок, транспорту тощо.

Для того, щоб дитина правильно використовувала прийменники, потрібно звертати увагу на розташування предметів, які оточують малюка. Наприклад, перед тобою стоїть стіл, біля тебе сиджу я, за тобою стоїть бабуся, ваза стоїть на столі.

Слід постійно звертати увагу дитини на те, як вона говорить у повсякденному житті, виправляти її, пропонуючи зразки правильної вимови і побудови словосполучень. Такі словосполучення можна підібрати з різних лексичних тем: «Іграшки», «Одяг», «Посуд», «Меблі», «Транспорт» та інші, використовуючи зразок гри «Один - багато».

Якщо у дитини порушена вимова складних слів, їй можна допомогти таким способом. Пропонуйте спочатку вимовляти односкладові слова: сік, дуб, син, ніс, стіл. Потім - двоскладові слова: рука, нога, палець. Потім - трискладові: машина, малина, дерево. Для того, щоб поліпшити зв'язне мовлення малюка, потрібно точно знати, які казки, оповідання, вірші слід читати його віковій групі. А після прочитання таких текстів, обов'язково ставити різні запитання за сюжетом, запропонувати переказати почуте.

Тільки наполегливі,систематичні заняття батьків зі своїми дітьми допоможуть незабаром подолати всі труднощі і переступити на новий щабель в мовленнєвому розвитку.

ПОРАДИ ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ЯКЩО ХОЧЕШ ДИТИНУ НАВЧИТИ ПИСАТИ ГРАМОТНО,
СПОЧАТКУ НАВЧИ ЇЇ ЧІТКО І ПРАВИЛЬНО ВИМОВЛЯТИ,
ПРОГОВОРЮВАТИ СЛОВО, РЕЧЕННЯ, ТЕКСТ,
ЧІТКО КОЖЕН ЗВУК!
П.С.ТОЦЬКИЙ

На той час, коли Ваша дитина піде до школи, вона повинна володіти грамотною фразою, розгорнутою мовою, об’ємом знань, умінь і навичок, які передбачені програмою дошкільної освіти. Адже всі помилки, які роблять діти у мові, діти-школярі згодом переносять на письмо. А, враховуючи, що мовленнєвий розвиток продовжується ще і під час шкільного навчання, вони можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєнні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу: читання, письма, рідної мови. Порушення мовлення значно ускладнюють засвоєння дитиною іноземних мов, які у багатьох школах тепер вивчається з 1 класу.

Вченими встановлено, що діти, які йдуть до школи з вадами мовлення, набагато гірше підготовлені до навчання ніж діти з нормально розвиненою мовою. Такі діти мало і неохоче читають, отже мало знають, у них обмежений словниковий запас. Неуважне ставлення до мовлення дитини позначається не тільки на її техніці читання, але й грамотності.

Тому, якщо ваша дитина п’ятирічного віку говорить неправильно, навіть кілька звуків, їй потрібно відвідувати логопедичні заняття. А може ці недоліки самі пройдуть? До речі, так вважають немало батьків. Але доведено, що з віком дефект мови входять у звичку, закріплюються у слуховій пам’яті, важкі порушення впливають на розумовий розвиток дитини, якщо їй не буде надана відповідна допомога. Тому виховання чистої і правильної вимови всіх звуків рідної мови повинно бути закінчене в дитячому садку.

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і дуже рідко звертається увага на недорозвинення лексичної та граматичної ланок мовлення. Не забувайте, що всі сторони мовлення формуються, розвиваються і функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою. Тому важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (рід, число, відмінки, час, вид), зв’язне мовлення та розвивати мислення, увагу та пам’ять. Тільки за таких умов навчання буде всебічним і сприятиме гармонійному розвитку малюка.

• Розмовляйте з дитиною під час будь-якої діяльності. Розповідайте про те, що ви робите і що робить вона сама.
• Учіться уважно слухати дитину, дивлячись їй в очі
• Ставте відкриті запитання. Це стимулюватиме дитину давати повні відповіді
• Витримуйте паузу після поставленого запитання
• Розповівши дитині коротеньке оповідання, запропонуйте переказати його
• Розглядайте разом ілюстрації до оповідань, сюжетні картинки. Запропонуйте відповісти не непрямі запитання: „Що було до того, що тут зображено? Що сталося потім?”
• Для збагачення словника дитини вчіть її називати предмети, що навколо, їхні ознаки та дії з ними
• Пам’ятайте ваша мова – зразок для дитини!!!
• Завжди відповідайте на запитання сина чи доньки, підтримуйте їхню допитливість
• Любіть дитину й хваліть її за позитивні вчинки та правильні відповіді